1980 рік. 31 грудня. Сов'єтська імперія. У московських газетах з'являється
оголошення, що
в Єлісеївському гастрономі буде у вільному продажу чорна ікра за
ціною 67 копійок за кілограм. Там відразу вишиковується
черга довжиною до самого Кремля з 5-ї години
ранку. Дуже холодно.
Люди мерзнуть, але стоять. О 10 годині виходить
директор гастроному і каже:
- Товариші! Для
євреїв ікра відпускатися не буде!
Натовп схвально гуде,
а євреї йдуть, проклинаючи антисемітів.
О 2 годині дня - до замерзлого натовпу знову виходить директор і каже:
- Ікра буде відпускатися тільки особам з московською пропискою!
Частина
людей іде, а решта слідом їм кричить
- "Понаїхали тут!"
О 6 годині вечора - до абсолютно задубілого від холоду і поріділого натовпу знову виходить директор і каже:
- Ікра буде відпускатися тільки ветеранам Вітчизняної війни!
Залишається кілька десятків людей.
О 9 вечора виходить директор і оголошує:
- Ікра буде відпускатися тільки ветеранам Вітчизняної війни 1812 року!
Народ розбрідається по домівках, але перед магазином залишається один дуже старий практично повністю замерзлий дідок.
Директор заводить його до свого кабінету, наливає йому чарку горілки і каже:
- Діду, ти комуніст?
-
Так! - Відповідає дідуган.
- Тоді ти повинен зрозуміти. Справа в тому, що ніякої ікри насправді немає, але
ми повинні були показати всьому світу, що у
нас у вільному продажу є дешева ікра! Розумієш?
-
Я все розумію, - каже дідок, -
Я тільки не розумію, чому євреїв перших відпустили ...
