Гумор про сповідь

Поки Дон Жуан сповідався, падре вісім разів кінчив.

- Чи не крав чогось?
- Так, крав.
- А дружину бив?
- Так, бив.
- А капості сусідам робив?
- Так, робив.
- Може, і постів не дотримувався?
- Боронь Боже! Що я, нехрист, чи що?!

Збираюся на сповідь. Стільки гріхів накопичилося - приємно згадати.

- Святий отче, я хочу висповідатися вам у гріху.
- Слухаю, сину мій.
- Вчора я гуляв по парку, і на дальній алеї побачив голу жінку, котра лежала під деревом.
- Це ще не гріх, сину мій.
- Я підійшов до неї ближче і задивився.
- Це теж не гріх, але вже спокуса.
- Тоді вона розсунула ноги і грайливо на мене подивилася.
- Це вже сильна спокуса.
- А я встав як укопаний і дивився на неї, поки вона не пішла.
- Так, сину мій ... гріх, гріх було цим не скористатися!

Приходить дівчина до церкви сповідатися.
- Я дуже грішна. Щоранку дивлюся в дзеркало і бачу, яка я гарна.
- Не хвилюйтеся, це не гріх, а просто омана.

Жінка на сповіді:
- Отче! Дайте мені дозвіл на розлучення з чоловіком!
- А в чому справа?
- П'є! Не працює! Мене б'є!
- А що ж ти за такого заміж пішла?
- Дурепа була!
- От бачиш, а він тебе, дурепу, заміж взяв.

Сповідь у гріхах перед смертю вигадали для того, щоб накопичений людиною досвід не пропав даремно.