"Скільки вам років, лікарю?" - запитала мене маленька дівчинка перед операцією. "52", - відповів я. "Ого, я б не хотіла бути такою старою", - сказала вона. "Не хвилюйся, - посміхнувся я, - ти не будеш".
Лікар хворому: - Тепер ці ліки ви будете приймати до кінця життя. - І поки я буду їх приймати, я буду жити? - Ні. Поки ви будете жити, ви будете їх приймати.
- Дядьку, дядьку ви не бачили мого кролика? Такого білесенького, маленького, пухнастого?
- Такого маленького, біленького, пухнастого, з чорною лапкою, сірим вушком і такого смачненького-присмачненького?