Анекдоти про парашутистів

Сержант вишикував у літаку групу солдатів для стрибка з парашутом.
Бачить: один хлопець тремтить від страху. Запитує:
- Що з тобою?
- Перший раз з парашутом стрибаю, - боюся!
- Гаразд, перший раз можеш стрибати без парашута.

Вчителька української мови та літератури, коли перший раз стрибала з парашутом, була сильно вражена, дуже здивована і вкрай збентежена, але вголос чомусь кричала по-іншому.

Новачок запитує інструктора:
- А чи правда, що перший стрибок - найстрашніший?
- Ні. Найстрашніший - це останній стрибок.

Парашутний інструктор - новенькому:
- Не бійся, після першого стрибка страх піде.
Проходить повз досвідчений стрибун:
- Ага, піде ... в штани!

Перший пішов, другий пішов, третій пішов. Парашути не забуваємо, не забуваємо ...

Людина, що падає з нерозкритим парашутом, відчуває дикий страх, страшний стрес, нестерпні психологічні муки. Радує одне - цей жах не повториться.

Інструктор зі стрибків з парашутом ставить запитання своєму учневі:
- Про що ти подумаєш, якщо не розкриється твій парашут?
Учень:
- Ну, у мене є п'ятнадцять секунд, щоб навчитися літати.

Парашутист розповідає своїй подрузі:
- Якось в одному стрибку заплуталися у мене стропи. Пам'ятаю тільки, що впав на якийсь дах, проломив його та відключився. Потім відкриваю очі і бачу навколо себе світло, і підходять до мене ці ... з білими крилами за спиною ...
- Невже янголи?
- Та ні, бройлери.