- Ви кажете, що не вмієте битися. Як же тоді ви змогли вбити трьох грабіжників котрі на вас напали? - Пане суддя, мій тато спецназівець вчив мене в дитинстві не битися, він вчив мене - вбивати ...
Адвокат виступає в суді: - Панове присяжні засідателі! Сам факт того, що обвинувачений вибрав мене своїм адвокатом, свідчить про його повному неосудності.
- Я засуджую вас до 5000 гривень грошового штрафу за образу державного службовця. Хотіли б ви що-небудь сказати на це, обвинувачений? - Взагалі-то хотів би! Але при таких цінах ...
Троє дядьків вбили четвертого ... Йде суд ... - Ти чим бив? - Кулаками ... - А ти? - Ногами ... - А ти чим ... - Попільничко ... - Чим? Ти де її взяв? - Біля крамниці стояла ...
- Ви засуджено до штрафу в п'ятсот доларів. Сподіваюся, це відучить вас обкрадати телефони - автомати. - Зрозуміло, ваша честь. Скажіть, а можна сплатити штраф двадцяти п'яти центовими монетами?
У суді свідка запитують: - Скільки вам років? - Треба підрахувати. Коли я вийшла заміж, мені було 20 років, а чоловіку 40, тобто я була молодша за ньогов 2 рази. Зараз йому 70, отже мені 35 років.
- Ви звинувачуєтеся в тому, - каже суддя, - що вдарили свою дружину тарілкою по голові. Невже вам її не шкода? - Як не шкода! Тарілка була зовсім нова.