Вечір. Бал. Порутчік Ржевський виходить на балкон та з балкона справляє
малу нужду. На балкон виходить Наташа Ростова.
- Поручик Ржевський як ви погано виховані!
- Що Ви Наталочка! Подивіться як у місячному промені блищить, як переливається струмінь, як крапельки бісером лежать на листях дерев,
траві, немов чарівник розкидав жменями діаманти.
- Та Ви романтик поручик Ржевський.
- Ну от, а то пошляк, пошляк.
- Про що Ви думаєте, Поручик?
- Про те ж, про що і Ви, Наташа.
- Фу, поручик, ну й вульгрний ж Ви!
Замітки із щоденника П'єра Безухова:
21 листопада: -...Сьогодні перший раз побачив Наташу...
22 листопада: -...Сьогодні перший раз танцював з Наташею...
23 листопада: -...Сьогодні перший раз поцілував Наташу в губи.., вона забентежилася, стисла коліна й зламала мені пенсне.
У поручика Ржевського день народження. Наташа повідомляє йому, що у неї є для нього подарунок. Роздягається догола й на ній залишається один лише бантик на самому пікантному місці. Поручик, закочуючи рукав по лікоть:
- Ну, і далеко він там?