У дворі погожа днина,
Поряд зграйка голубина,
Дід на лавочці сидів,
Любувавсь на голубів,
Їжу скромну підкидав,
Птаство миле вдовольняв.
Клюють хутко, веселенько
Та воркують всі жвавенько...
Кілька голубів бундючно
До голубок пнуться звично:
Підбігав хто чи кружляв -
Жоден успіху не мав.
Тут голубка сизокрила
Сама голуба схопила -
Дзьобик
в дзьобик і підсіла
Й вмить кохання закипіло
На спині і на крилі Від небес і до землі...
Що ж, вершить жіноча стать
Там, де хочеться кохать.
Всяк, хто іншу
думку має
Вік коханим не буває!
