В той день, коли мене обрав
Одну-єдину серед тисячі,
Торкнувсь... як пава серед пав
Почулась, до долоні тиснучись.
Як тішило твоє
тепло І стукіт серця ніжно-пристрасний,
Здавалось, що
в тобі жило
Величне... лиш для мене писане!
Вдихала тіла аромат,
Горнула груди, м’язи точені, Засмаглу, наче
шоколад,
Гладеньку шкіру… спрагло, збочено!..
Вбирала всім своїм єством
Вологу, гріла
душу в холоді,
Раділа тихим торжеством,
Що
я - твоя... в любовнім солоді
Топилась, мліла і щораз Уранці знов тебе торкалася...
Натільна... проста, без прикрас,
Улюбленою називалася...
Та все минає...
час , як
кат,
Пробив мене, мов куля, діркою!
Я – лише майка... що ж...парад
Минув… і стала я... ганчіркою…
