Гумор про рабіновича

- Рабинович, ви такий меркантильний, у мене немає слів!
- Можу поповнити ваш словниковий запас за окрему плату.

Рабинович посварився з дружиною і пішов скаржитися на неї до синагоги.
- Рабинович! Припиніть вже скаржитися на свою дружину! Сімейне життя, щоб ви знали, це така тиха гавань, де ваш човен зустрічається з іншим човником ...
- Так, це все так, ребе, але що мені накажете робити, якщо я таки зустрів військовий крейсер ?!

- От скажіть, Рабинович, ви - обраний народ, і Ізраїль - земля обітована, але вас там всього 6 мільйонів.
- А це у нас там офіс!

- Рабинович, які жінки Вам подобаються більше: ті, що говорять або ті, що мовчать?
- Ті, що стогнуть від задоволення!

Новобранець Рабинович поскаржився командиру відділення, що у нього з тумбочки вкрали шматок сала. Командир шикує в казармі відділення і запитує:
- Хто з вас вкрав у Рабиновича сало?
І раптом ляскає себе по лобі:
- Але послухайте, рядовий Рабинович, євреї ж не їдять сало!
- Воно у мене не для їжі, пане сержанте. Воно у мене на ті випадки, коли ми здійснюємо марш-кидок, і я мозолі натираю. Я тоді змащую ці місця салом.
І тут рядового Сидоренко знудило!

- Науме Аронович, скажіть, чому таки помер Рабинович?
- Невідомо. Лікарі не змогли поставити діагноз.
- Дивна людина! За життя ніхто не знав, на що він жив, а тепер ніхто не знає, чому ж він помер ...

Рабинович каже Сарі:
- Я от тут подумав: я старший за тебе і напевно помру першим. Ти для видимості сумуєш, і як тільки дозволять пристойності, вискочиш заміж за Яшу. Моя могила поросте бур'яном, і ти дуже швидко мене забудеш. Потім ви збанкрутуєте мою крамницю та продасте її за безцінь. А потім ви полетите до Штатів й будете гуляти на мої гроші.
Сара:
- Ой, не фантазуй. Ти спочатку помри, а там ми подивимося ...

- Рабинович, чи не зайдете чайку попити?
- А чому б і ні?
- Ну ні так ні.

Дзвінок у двері. Рабинович відкриває - на порозі гості.
- Ви б хоч попередили ...
- Та хотілося вас вдома застати, - виправдовуються гості.

Рабинович помер. У своєму заповіті він розпорядився виділити 40 тисяч доларів на гарний похорон. Після закінчення похорону його вдова Сара підійшла до своєї старої і найкращої подруги Рози і обнявши її сказала:
- Я впевнена, що Ізя був би задоволений! Але скільки це все коштувало насправді?
- Сорок тисяч доларів.
- Все було чудово, але $ 40000 ?!
- Похорон $ 6,500, я пожертвувала $ 500 синагозі, спиртні напої, закуска, ще $ 500, а решта пішли на меморіальний камінь.
- $ 32,500 за меморіальний камінь ?!
Якого ж він буде розміру?
- Два карати.

Рабиновича, котрий накопичив багато боргів, запитали, чи спить він ночами. На що він відповів:
- Я-то сплю спокійно, а от як спиться моїм кредиторам ?!

- Рабинович! Ваша донька вже вийшла заміж?
- Та ні!
- І шо так?
- Ой, вона занадто розумна, шоб вийти заміж за того ідіота, шо погодиться на ній оженитися!

- Рабинович, вчора у театрі я бачив вашу дружину. Вона так кашляла, що всі на неї озиралися. У неї грип?
- Ні, у неї нове плаття!

- Рабиновиче, ви вірите у справедливість?
- Вірю, але не довіряю.

Одеса. Кравець Ліберман, якому Рабинович довго не оплачував рахунок, вирішив піти до нього додому і зажадати грошей.
Він застав злісного боржника за обідом, коли той розрізав смажену індичку.
- Яків Мойсейович, коли ви повернете борг?
- Потерпіть, друже мій, ще трохи, я зараз на мілині.
- На мілині, а таки їсте індичку!?
- Бідна пташка, мені нічим було її годувати ...

Дуже багатий одеський зубний лікар Рабинович емігрує до Америки.
Оскільки вивезти усе що має за кордон не представляється можливим, він усе своє майно продав і зробив собі п'ять пар дорогоцінних зубних протезів. Вартість цих протезів набагато перевищує граничну суму, яку за законом можна провезти через митницю США.
Він благополучно прибув до Нью-Йорка і, коли митник його запитав, для чого йому п'ять пар вставних зубів, Рабинович пояснює :
- Євреї, що дотримують кашруту, тримають два набори посуду : один - для м'ясного, інший - для молочного. Я такий релігійний, що тримаю також дві пари зубів : для м'ясної їжі та для молочної.
Митник злегка здивувався, але сказав :
- O'key ! Для цього вам потрібні дві пари зубів. Як щодо ще трьох пар, що знаходяться у вашій валізі?
Рабинович пояснює :
- Розумієте, дуже релігійні євреї тримають ще окремий посуд для м'ясного і молочного спеціально для Песаха. Я ж так релігійний, що для цього тримаю окрему пару зубів !
- О, ви дійсно дуже міцні у своїй вірі, якщо так ревно дотримуєтеся усіх релігійних традицій, - сказав митник. - Однак дозвольте вас запитати, для чого ще потрібна п'ята пара?
Рабинович неспокійно оглядається, жестом підкликає митника ближче, нахиляється до нього й шепоче :
- Знаєте, якщо чесно, іноді так хочеться пожувати шматочок бекону...

Рабинович прийшов у гості до дядька Іцка. Раптом він з жахом кричить:
- Дядько, у вас на стіні клоп!
- Яша, ти таки не сміши мене. Я що, по-твоєму, таки повинен мати на стіні Рембрандта?

- Ой, Рабінович, приходьте ще! Без вас потім так добре!

Рабинович та Зільберман емігрують до Ізраїлю. У тому місті, куди вони приїхали, громада обіцяє їм підтримку. Зільберман - лікар, його влаштовують санітаром до лікарні. Рабинович каже, що він кантор. Пропонувати кантору важку брудну роботу незручно, і громада призначає йому невелику пенсію.
Але потім все ж просить заспівати у синагозі.
Кантор-самозванець в розпачі вбігає до Зільбермана:
- Ой, Додік, що мені робити? Я ж зовсім не вмію співати!
- Яша, зроби так: встань на видне місце, видай один-єдиний звук і впади. Решту я беру на себе.
Так все і відбувається. Зільберман пробирається крізь стривожений натовп, оглядає Рабиновича, мацає пульс і випрямляється:
- Євреї, жити він буде, але співати - ніколи!

У пошуках роботи Рабинович звернувся у одеське фінансове колекторне агентство. У нього зовсім не було досвіду роботи, але він був наполегливий, і менеджер пообіцяв взяти його, якщо він змусить одного упертого клієнта сплатити рахунок.
Через дві години Рабинович повернувся з оплаченим рахунком.
- Чудово! - Вигукнув менеджер. - Як вам це вдалося?
- Дуже просто. Я пригрозив, що якщо він негайно не заплатить, то я розповім іншим його кредиторам, що він нам таки заплатив.