Гуморпедія
Енциклопедія гумору

Головна сторінка

Актуальний гумор

Анекдоти
Індекс А-Я
Рубрики
Кращі
Випадковий

Афоризми
Індекс А-Я
Рубрики
Кращі
Випадковий

Розповіді
Індекс А-Я
Рубрики
Кращі
Випадкова

Вірші
Індекс А-Я
Рубрики
Кращі
Випадковий

Фото приколи
Індекс А-Я
Рубрики
Випадковий

Малюнки
Індекс А-Я
Рубрики
Кращі
Випадковий

Гумор
Індекс А-Я
Рубрики
Кращий

Надіслати
Автори
Контакт
Мапа сайту
Гуморпедія
Пошук



  ГУМОР ПРО      

PDA  |  RSS

Кращі розповіді та гуморески


Кращих розповідей :

Рубрики розповідей та гуморесок




Розповідь про чоловіка, дружину кращий



 Рубрики :   Про чоловіка та дружину


АНОМАЛІЯ...
гумореска
Повертаюсь додому з роботи. Пізно надворі, ось-ось опівніч.Т-а-ак, добряче сьогодні
затримались... Але ж і причина надповажна — Петрович втретє дідом став. Як таку епохальну
подію не відзначити?..
Почали з “казьонки”. Продовжили самогонкою, після того, як пивом побавились трохи. А час він,
знаєте, непомітно спливає. Перекурили, посміялися, згадали... Приємні життєві спогади. Петрович
розпинався про свій неймовірний улов, Василько у чомусь щось вперто переконував Гната. Не
переконав...
Додому мені взагалі-то десять хвилин ходу. Сьогодні звичний шлях, ясна річ, значно довший.
Рух мало схожий на прямолінійний. Одначе дійти до рідної хати — це ще півбіди. Найгірше,
пояснювати і виправдовуватись перед коханою дружинонькою. Софійка й слухати не схоче, відразу
нещадно атакуватиме: “Алкоголік нещасний, мені твої дружки-випивохи ось де сидять!” А я
мовчатиму, хоча ні — спробую якнайшвидше роздягнутись і прошмигнути у постіль. Далі — сварись
не сварись, все одно твої слова, як горохом об стіну... Ну все, причалапав. Ось і двері. Та-а-а,
ключі дістав, треба зосередитись, щоб поцілити і...
Дивно, ніхто мене сьогодні не зустрічає. Що за аномалія така? Що за безлад у кімнаті, чи не
зловмисники часом у нас побували. А, ось де Софія. Вона спить, хропе, аж заходиться. Чекай-
чекай, що це? Та вона п`янюща. Х-ху, хоч закусуй, такий “аромат”... Очевидно, й у них на роботі
сьогодні також було святкування. Розумію тепер, чому вона вчора відправила дітей до бабусі.
Хитрюга.
Не будитиму її, не сваритиму. Проявлю чоловічу витримку і толерантність, зрештою я й сам
добряче хильнув... Вочевидь, їй навряд чи вдруге захочеться побувати у такому хмільному
безпам`ятстві. А можливо, й дорікати мені за випиту зайву чарчину теж.



Розповідь про сина, тата та твір кращий



 Рубрики :   Про синаПро татаПро твір


ЗВОРОТНИЙ ВАРІАНТ
гумореска
На п`ятій хвилині найвідповідальнішого футбольного матчу за участю збірної України до кімнати
тихенько проник мій дванадцятирічний син. Однак зацікавленості долею наших хлопців у нього
цього разу не було. Все виявилось надто прозаїчнішим.
Тату, — Михайлик шморгнув носом і несміливо продовжив, — нам задали твір на завтра
написати. Мамі ніколи. А тема важка. “Ким бути?” Ти допоможеш мені, правда?..
У цю хвилину Шевченко завдав невідпорного удару у нижній кут воріт суперника, проте
переможно підскочити на стільці якось не пасувало — треба було рятувати сімейну ситуацію. Тут я
продемонстрував фінт не гірший, за нашого центрфорварда.
— Сину, у математиці є блискучий метод доведення від супротивного. Я раджу тобі ним
скористатися. Напиши спочатку, ким би ти не хотів бути у майбутньому, а висновок цілком
природньо зробиш в кінці твору. Я заохотив підлітка підбадьорливим ударом по плечу і підморгнув:
“Втри їм усім носа”.
Михайлик мовчки поплентався в іншу кімнату. Писати йому, ясна річ, не хотілося, але чоловіча
впертість і прагнення усім довести свою спроможність, взяли гору. Футбольний матч ще добігав
кінця, а він уже приніс зошит з твором. На, мовляв, перевіряй! Треба сказати, син скориствся моєю
порадою на всі сто...
“Я — не романтик! Отже не мені бути першовідкривачем незвіданих просторів країни. Мало
приваблює також професія військового чи пожежного. Нехай хтось інший ризикує собою заради
якоїсь їдеї. Непогано було б лікарем, але як уявлю себе зі скальпелем у руках, ніяковію... Чудово
тенісистам, футболістам, однак, як подумаю, що треба тренуватися до сьомого поту... Не
збираюся також працювати за куцу вчительку зарплату. Так само маю вагомі аргументи й проти
інших професій. Не приваблює й закордон заробітчанином, адже я спроможний непогано
влаштуватися й в Україні. Приватний бізнес — ось що мені потрібно. І не якесь там дрібне
гендлярство, а стаціонарний магазин. Скажімо, будівельних матеріалів, тим більше, якщо його
власник — рідний татусь...”
Ясна річ, твір син переписав, однак мене як батька переповнювала гордість. З усього видно, він
не загубиться у сучасному бурхливому житті.



Розповідь про знайомства кращий



 Рубрики :   Про знайомства


З приводу знайомств в інтернеті ...
Прихворів я якось та вирішив побавитися знайомством через відповідні сайти. Відразу скажу, що усіляких різних дівчат там багато, але зверну вашу увагу на одну категорію. Поспілкувався я з однією дівчиною, досить симпатичною, розпитала вона мене, в яких клубах відпочиваю, де займаюся спортом, куди за кордон їздив, на якій машині пересуваюся, так обережненько, які марки мені подобаються ...
Гаразд, каже, давай зустрічатися, чаю поп'ємо, подивимося одне на одного ...
Я кажу, давай, де? вона пропонує - давай в Queen Kyiv ... (дуже недешевий київський ресторан), я кажу - ок.
Перед зустріччю телефонує, запитує, а можна я з подругою прийду, я кажу - звісно ...
Приходять, ха, ха, хі хі, те та се, а можна ми собі що-небудь поїсти замовимо, я кажу можна, чому не можна, замовляйте, дівчатка поки собі замовили по салату, рибку в соусі (дорадо), якісь там море продукти , по парі келихів вина, дівчатка випили, розслабилися. Сидимо, розмовляємо.
Дівчата діляться, що ось, кльова річ сайти знайомств, на їх скриню приходять купи (в день може впасти кілька тисяч) повідомлень від охочих познайомитися, вони вибирають кілька найбільш підходящих, і зустрічаються, за обідом або вечерею, чоловіки, щоб вразити, приходять з квітами, (один 99 троянд подарував) і так кожен день, не життя, а лафа! Ось і з тобою, таким кльовим хлопцем, познайомилася, подружці тебе показала (а я будь то не просікають, що вони по черзі одна іншу причепом тягають на шару
пожерти, попити,) я вдаю дурника, захоплено їм підспівую, так, кльово, кльово, сидимо, так мило розмовляємо, а я собі тільки сік апельсиновий фреш замовив, мені на тренування, перед спортом не можна ..., сидимо, посміхаємося .. .
Все, поспілкувалися, я, кажу час вже, дістаю візу платинову, дівчата картку побачили, перезирнулися, усміхаються, кличу офіціанта, і прошу принести рахунок, офіціант приносить, десь на 340 $, кажу, йому - порахуйте мене ОКРЕМО. Це треба було бачити! Офіціанти фішку просікли, принесли мені чек тільки за сік, відразу адміністратор поруч замаячив, сек'юріті ... Дівчата губки так скривили, а що ти за нас, не заплатиш?? Ти ж чоловік! Я кажу, я ж Вас запрошував чаю попити, хочете я Вам по чашці чаю замовлю, за МІЙ РАХУНОК? А що нам робити, ми без грошей ... Тут вже адміністратор підходить ... У дівчаток проблема, грошей немає, комусь телефонують просять грошей привезти ... Я кажу, бувайте дівчатка, до зустрічі в мережі ... підходжу до адміністратора, кажу, грошей не шкода, але з принципу за них платити не буду. Подальше шоу тривало вже без мене ...
Хлопці, не ведіться на таких дівок, не заслуговують вони залицянь і іншого ... використовують нас ...
P.S. Один важливий нюанс - страви в ресторані замовляли вони самі, тому що якщо ви робите замовлення, навіть для когось, то ви і зобов'язані заплатити.



Розповідь про євреїв та рабина кращий



 Рубрики :   Про євреївПро рабина


Молодий єврей прийшов до відомого нью-йоркському рабину і заявив, що хоче вивчити Талмуд.
- Ти знаєш арамейську? - Запитав рабин.
- Ні.
- А іврит?
- Ні.
- А Тору у дитинстві вчив?
- Ні, ребе. Але ви не хвилюйтеся. Я закінчив філософський факультет Берклі і щойно захистив дисертацію за логікою у філософії Сократа. А тепер, щоб заповнити білі плями у моїх знаннях, я хочу трохи повчити Талмуд.
- Ти не готовий вчити Талмуд. Це найглибша книга з усіх, написаних людьми. Але якщо ти наполягаєш, я влаштую тобі тест на логіку: впораєшся - буду тебе вчити.
Парубок погодився, і рабин продовжив:
- Двоє людей спускаються по димоходу. Один вилазить з чистим обличчям, інший - з брудним. Хто з них піде вмиватися?
У молодого філософа очі на лоб полізли:
- Це тест на логіку?!
Рабин кивнув.
- Ну, звичайно, той, у кого брудне обличчя!
- Невірно. Подумай логічно: той, у кого брудне обличчя, подивиться на того, у кого обличчя чисте, і вирішить, що його обличчя теж чисте. А той, у кого обличчя чисте, подивиться на того, у кого обличчя брудне, вирішить, що сам теж забруднився, і піде вмиватися.
- Хитро придумано! А ну, ребе, дайте мені ще один тест!
- Добре, юнак. Двоє людей спускаються по димоходу. Один вилазить з чистим обличчям, інший - з брудним. Хто з них піде вмиватися?
- Але ми вже з'ясували - той, у кого обличчя чисте!
- Неправильно. Обидва підуть вмиватися. Подумай логічно: той, у кого чисте обличчя, подивиться на того, у кого обличчя брудне, і вирішить, що його обличчя теж брудне. А той, у кого обличчя брудне, побачить, що другий пішов вмиватися, зрозуміє, що в нього брудне обличчя, і теж піде вмиватися.
- Я про це не подумав! Вражаюче - я допустив логічну помилку! Ребе, давайте ще один тест!
- Гаразд. Двоє людей спускаються по димоходу. Один вилазить з чистим обличчям, інший - з брудним. Хто з них піде вмиватися?
- Ну: обидва підуть вмиватися.
- Неправильно. Вмиватися не піде жоден з них. Подумай логічно: той, у кого обличчя брудне, подивиться на того, у кого обличчя чисте, і не піде вмиватися. А той, у кого обличчя чисте, побачить, що той, у кого обличчя брудне, не йде вмиватися, зрозуміє, що його обличчя чисте, і теж не піде вмиватися.
Парубок прийшов у відчаї:
- Ну повірте, я зможу вчити Талмуд! Запитаєте що-небудь інше!
- Гаразд. Двоє людей спускаються по димоходу ...
- О Господи! Жоден з них не піде вмиватися!
- Неправильно. Тепер ти переконався, що знання логіки Сократа недостатньо, щоб вчити Талмуд? Скажи мені, як може бути таке, щоб дві людини спускалися по одній і тій же трубі, і один з них забруднив обличчя, а інший - ні?! Невже ти не розумієш? Все це питання - нісенітниця, і якщо ти витратиш життя, відповідаючи на безглузді питання, то всі твої відповіді теж будуть позбавлені сенсу!



Розповідь про бога, мавп та москалів кращий



 Рубрики :   Про богаПро мавпПро москалів


Створив Господь мавпу. Після цього дивиться - ні, людина все ж краще. От, збирає він усіх мавп і каже: щоб до завтра мені людьми стали! Всі мавпи цілу ніч хвости відрізали, голились, зрештою, прокидається Господь - краса! Живуть люди у білих хатах із вишневими садочками, хрущі над вишнями гудуть і т.п. Але що це? Деякі мавпи все ще у лісі по деревах стрибають! Ну, він як гримне на них: я Господь ваш, я вас створив, як ви смієте не підкорятись словам моїм?! Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тоді найсміливіша вилазить і каже забуханим голосом: "А ми па-украінскі нє панімаєм!"



Розповідь про школу та дітей кращий



 Рубрики :   Про школуПро дітей


АНТАНАНАРІВУ
(невигадана історія)
У 1-А вивчали літеру А. Марія Степанівна пояснила шестиліткам, як вона пишеться, як
вимовляється. Відтак запропонувала першокласникам пригадати слова на першу літеру абетки.
Маленькі учні залюбки називали, випереджаючи один одного, добре відомі слова - алея, акація,
автобус, артист, автомат, Америка... Лише Віталик мовчав. До нього й підійшла вчителька,
сказавши:
— А тепер ти, Віталику.
Хлопчик набрав повітря повні груди і випалив:
— Антананаріву!
Усі діти засміялись, а Марія Степанівна з докором мовила:
— Ну що це за слово. Як тільки придумав таке дивне, на якусь абракадабру схоже.
— Це ж столиця Мадагаскару, — не заспокоювався ображений Віталик.
— Досить вигадувати, який ще Мадагаскар?..
Урок продовжувався. На Віталика ніхто не звертав уваги. Він сидів, похнюпившись. Зате
наступного дня сталося неймовірне. Марія Степанівна зайшла в клас, привіталась і сказала:
— Хочу вибачитися перед Віталиком за його Антананаріву. Мені соромно, що я гірше за нього
знаю географію. Вдома я відкрила атлас, відшукала Мадагаскар і була вражена, коли прочитала
столицю - Антананаріву. Молодець, Віталику!



Розповідь про кумів кращий



 Рубрики :   Про кумів


Сидимо ми з кумом на футболі:
Всі свистять, ми не свистимо, усі свистять, ми не свистимо, "свиснули": в мене
шубу, в кума шапку.
Йдемо ми з кумом по базару.
Бачмо кума шуба моя шапка: Дайте шубу, шапку, не дають, дайте шубу, шапку, не дають,
дайте шубу, шапку, "дали"...
Мені три, куму два роки тюрми.
Сидимо ми з кумом у тюрмі: Всіх випускають, нас не випускають, всіх випускають, нас не
випускають, "випустили" на кума ротвеллера, на мене бульдога.
Опинились ми у лікарні: Всіх виписують, нас не виписують, всіх виписують, нас не виписують, "виписпли"... Мені костилі, куму могилу.
Стоїмо ми на похороні: Всі стоять, кум лежить, всі стоять, кум лежить, кум встав всі лягли...



Розповідь про чоловіка, дружину та психологів кращий



 Рубрики :   Про чоловіка та дружинуПро психологів


До психолога прийшло подружжя, які прожили в шлюбі вже 15 років. На запитання психолога, в чому їх проблема, дружина почала гнівну тираду про все, що її не влаштовувало за всі ці роки. Вона говорила вже півгодини, не замовкаючи ні на хвилину. Нарешті, психолог встає, підходить до жінки, обіймає її і пристрасно цілує.
Коли поцілунок закінчився, жінка залишилася сидіти, мовчки завмерши в оціпенінні.
Психолог повернувся до чоловіка і сказав:
- Вашій дружині потрібно таке робити хоча б три рази на тиждень. Впораєтеся?
Чоловік задумався, а потім відповів:
- Ну, я можу привозити її сюди по понеділках та середах, але в п'ятницю я граю в гольф!





ТОП РУБРИКИ
Розповіді

- Чорні
- Вульгарні
- З матюками
- Про чоловіка та дружину
- Про дівчат та хлопців
- Про короля
- Короткі
- Про священиків
- Про студентів
- Про армію
- Про бога
- Про дітей
- Про емігрантів
- Про євреїв
- Про знайомства
- Про котів
- Про математиків
- Про математику
- Про міліцію
- Про побачення
- Про повій
- Про подружню невірність
- Про сина
- Про чоловіків
- Про чоловіків та жінок
- Про автобус
- Про автомобілі
- Про аеропорт
- Про азію
- Про банк





Copyright © 2011 - 2024 www.gumor.org