Розповіді

Замучило одного парубка життя. З роботи звільнили, дружина пішла, грошей немає - коротше кажучи, спивається потрохи. І зустрічає він якось свого однокласника, багатого бізнесменв. Той бере чоловіка на роботу. У перший робочий день новий українець каже:
- На тобі чек, перейди через дорогу до банку, та отримай $ 40,000!
Хлопчина приносить $ 40,000, друг відраховує йому з них $ 20,000.
- Тримай, - каже, - за роботу!
І так кожен день. Хлопчина піднявся, купив машину, квартиру, на роботі почав на співробітників горлати, муштрувати усіх, карати. А сам день від дня все смутніше та смутніше. Друзі запитають:
- Ти чого такий сумний?
Він й каже:
- Розумієте, до банку я ходжу один, а гроші ділимо на двох ...

Їдуть в одному купе такий підтягнутий, у роках, добре одягнений чоловік і карколомна юна особа, з томним поглядом. Він читає газету, вона робить вигляд, що читає книжку, раз у раз пострілюючи на нього очами.
Через деякий час між ними відбувається наступний діалог:
- Молодий чоловіче, а я вам зовсім нецікава?
- Чому ж, - відповідає той, - ви просто сама чарівність.
- Але тоді чому ж ви нічого не робите, адже це так
захоплююче, завойовувати, розважати жінку, спокушати її, ви
напевно вмієте це досконало, і, можливо тоді вам дістанеться головний приз .. - Натхненно посміхалася дівчина.
- А сенс? - Запитав чоловік, - ось наприклад, скажімо, ви полюбляєте вранці свіжі круасани?
- О, так, вони такі хрумкі ..
- А тісто місити любите?
- Ну що ви, мені легше піти та купити їх у булочній, - дивуючись відповіла юна панночка.
- От і я людина небідна, - посміхнувся він їй.

Початок 90-х, невеликою компанією "розслабляємося" за столом у мене на кухні. Ера мобільників ще не настала, та й АОНів теж ...
Одна з дівчат просить зателефонувати в інше місто - "З сестрою поговорити котра мешкає у Тернополі .."," Нема питань, телефонуй!" ..
Набирає код і номер, трохи змінює голос:
- Алло, це квартира "Петренків?"
- (Судячи з усього, відповідь позитивна ..)
- А покличте будь ласка Олександра ..
- (Його немає вдома, вже спить ..)
- От дідько, я перепрошую з ким говорю ?.... З дружиною??! З якою дружиною!
А він мені сказав що не одружений ...
Вішає трубку з почуттям глибокого задоволення, людини яка внесла свіжий струмінь в сімейне життя близьких родичів ..

Д `Артаньян
Мій товариш Андрій вже півроку знімається в серіалі, але вчора і сьогодні зірвав людям зйомку. Захворів. Лікар сказав, що ще днів зо три, чотири ні про які зйомки мови бути не може.
Ну, почекають, нікуди не дінуться.
Андрій хоч і молодший за мене на пару років, але останнім часом почав активно сивіти і сильно турбувався з цього приводу, як наслідок - яскраво виражена криза середнього віку, а з кризою треба якось боротися.
Спосіб боротьби в Андрія простий: чим більше жінок він «обробе» за одиницю часу, тим міцніше буде його старіючий чоловічий дзот.
Андрій пустився у всі тяжкі: сьогодні одна, завтра інша, плюс вчорашня одна, плюс знайомство з четвертого - потенційною післязавтрашньою ...
Його і самого вже ковбасить від цієї вантажно-розвантажувальної логістики, а що робити? Добре, хоч його багато впізнають, а то він схожий на маніяка - комп'ютерника, який живе з мамою і варить з людей тушонку ... (Хоч би він цього не прочитав ...)
«Але і у Д` Артаньяна буває прокол ... »
Вчора, наш Андрій втік в гості до однієї томної сорокарічної красуні: в руках презервативи, а в кишені брюк дороге шампанське (може і навпаки, я особисто не в курсі, як це буває, я-то одружений ...) Легкий морозець, настрій при піднятий, а біля під'їзду стоять дві карколомні дівчини - років по 18, але з тих у яких з десятикласницями вже величезна прірва ...
Андрій увімкнув обличчя, в якому його легше могли впізнати і його впізнали.
Познайомився, особливо з Аллою, пригостив цигарками, подарував запальничку,
записав Алли телефон і увійшов до під'їзду, шкода що півтори години не гумові, а то б ще поговорив з дівчатами.
У той день в Андрія був ідеальний чоловік, ну тобто чоловік тієї гарячої жінки, був ідеальним для Андрія, тому, що працював він водієм автобуса, який доїжджає аж до Варшави.
Ну хіба не ідеал?
Подзвонив у двері, відкрила, гаряча красуня і Андрій з порога театрально заголосив:
- Боже мій, яка краса, я так за тобою нудьгував, пробач покидька, вчора ніяк не зміг!
Все сталося раптово. Раптово з ванни пролунав бас:
- Якого біса!? Це хто там такий!?
Раптово загриміли якісь тази і відкрилася у ванній двері. Басовитий рик став набагато ближче до коридору і голосніше.
Андрій не став чекати, коли вони зустрінуться поглядами як ковбой з шерифом, а кинувся сходами вниз.
Чоловік в одному рушнику, теж кинувся в погоню, відставання його від лідера все скорочувалася і було не більше двох прольотів.
Андрій розумів, що якщо чоловік вирветься з під'їзду на оперативний простір, то від нього не втекти.
Потрібно було, як зайчику заплутати слід і перехитрити лисичку.
Андрій вискочив з дверей на вулицю, натрапив на йокнувшу Аллу і швидко заговорив: Алла, виручай, питання життя і смерті!
З цими словами обійняв її і почав цілувати в засос ... Просто як
Д `Артаньян красуню Кет.
В ту ж секунду із залізних дверей під'їзду вискочив гвардієць Кардинала
- Чоловік, але вже без рушника.
Андрій продовжував цілувати дівчину, він знав, що голий водій автобуса не встиг його побачити під час погоні.
Залишалося тільки як можна холоднокровніше сказати: «Якщо ви за чоловіком, то він за будинок побіг ... »
Але раптом Алла відштовхнулася від Андрія і останнє, що мій друг почув перед вимкненням світла в організмі, були слова дівчини:
- Тато, я перший раз в житті бачу цього чоловіка!
З щелепою біда, з петель знялася, та й носові дісталося, а здавалося б - всього один удар.
Добре, що тато був голий, замерз і потягнув доньку у під'їзд, до кінця не з'ясувавши, що до чого, а то ж там передбачався і другий удар не гірше за перший ...
Ну, слава Богу, все обійшлося, так що ще днів зо три, чотири і можна
знімати далі.

Одного разу до Сократа прийшов чоловік і сказав:
Ти знаєш, що каже про тебе твій друг?
Сократ відповів йому:
Перш ніж сказати мені цю новину, просить її через три сита. Перше це сито правди. Ти впевнений, що, те що ти мені зараз скажеш, є правдою?
Ну, я чув це від інших.
Ось бачиш, ти не впевнений. Друге сито, це сито добра. Ця новина обрадує мене, стане для мене приємною?
Зовсім немає.
І, нарешті, третє сито сито користі. Чи буде ця новина корисною?
Сумніваюся.
Ось бачиш ти хочеш розповісти мені новину, в якій немає правди і добра, до того ж вона марна. Навіщо її тоді розповідати?

Одна сімейна пара переїхала жити у нову квартиру. Вранці, ледве
прокинувшись, дружина визирнула у вікно і побачила сусідку, яка
розвішувала на просушування випрану білизну.
- Подивися, яка брудна білизна! - Сказала вона своєму чоловікові.
Але той читав газету і не звернув на це ніякої уваги.
- Мабуть, у неї поганий пральний порошок, а, може, вона зовсім не вміє прати. Треба б її повчити.
І кожен раз, коли сусідка розвішувала білизну, дружина дивувалася тому, яка ж вона брудна.
Одного чудового ранку, поглянувши у вікно, вона вигукнула:
- О! Сьогодні білизна у неї чиста. Мабуть, навчилася прати!
- Та ні, - сказав чоловік, - просто я сьогодні встав раніше і вимив вікно.

Провів експеримент. У 10 крамницях підійшов до 10 гарних касирок і зробив таку пропозицію: Дівчина, ви мені дуже сподобалася, я б із задоволенням зайнявся з вами сексом, після ресторану, зрозуміло. Дві з них сказали - Звісно, ні! Семеро заїхали в пику. І тільки одна задумалась на хвилину, і потім з жалем сказала, що вона не може скасувати сьогоднішні плани на вечір.
На наступний тиждень я знову проїхав по 10 інших крамницях, обрав 10 гарних касирок та зробив їм трохи по іншому сформульовану пропозицію: Дівчина, ви мені дуже сподобалися, я б хотів вас запросити в ресторан сьогодні ввечері ... Дві з них сказали, що не зможуть, чоловіки дуже ревниві. З решти восьми в однієї виявилися місячні, зате в семи інших випадках я мав чудовий секс. Причому п'ять були одружені, а з трьома ми навіть в ресторан не пішли.
Чоловіки, вчіть психологію!

По довгій, дикій, стомлюючій дорозі йшов чоловік та пес.
Ішов він собі йшов, втомився, пес теж втомився. Раптом перед ним - оазис!
Прекрасні ворота, за огорожею - музика, квіти, дзюркіт струмка,
словом, відпочинок.
- Що це таке? - запитав мандрівник у охоронця.
- Це рай, ти вже вмер, і тепер можеш увійти й відпочити
по-справжньому.
- А є там вода?
- Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни...
- А поїсти дадуть?
- Усе, що захочеш.
- Але із мною пес.
- Шкодую, сер, із собаками не можна. Його прийдеться залишити тут.
І мандрівник пішов повз.. Через якийсь час дорога привела його
на ферму. У воріт теж сидів охоронець.
- Я хочу пити, - попросив мандрівник.
- Заходь, у дворі є колодязь.
- А мій пес?
- Біля колодязя побачиш поїлку.
- А поїсти?
- Можу почастувати тебе вечерею.
- А собаці?
- Найдеться кісточка.
- А що це за місце?
- Це рай.
- Як так? Охоронець у палацу неподалік сказав мені, що рай - там.
- Бреше він усе. Там пекло.
- Як же ви, у раю, це терпите?
- Це нам дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає
своїх друзів.

Було це в далекому XIX столітті. До готелю ввійшла якась дама і звернулася до портьє: - Добрий день. Я пані Іта Розенберг і хотіла б зняти номер на ніч. Службовець подивився на неї і холодно сказав: - Шкодую, пані, але ми не здаємо кімнати євреям.
- Євреям? - закричала жінка. -
Це хто тут єврей? Я -католичка! Портьє не повірив: - Якщо ви католичка, скажіть, як звати сина Божого?
- Його звуть Ісус.
Портьє, все ще сумніваючись, запитав: - А як звали батьків Ісуса?
- Марія і Йосип - відповіла мадам Розенберг.
- Якщо так, то скажіть, де народився Ісус?
- У хліві, в яслах, з яких годували худобу.
- Добре - сказав портьє - Ви мене переконали. Отримайте ключі від свого номера.
- А зараз ви скажіть на милість чому Ісус народився у хліві, та ще в яслах, з яких годували худобу? - запитала жінка.
Портьє довго думав, зізнався, що не знає відповіді і запитав:
- Так чому ж?
- Тому, що вже тоді були недоумки, які не здавали кімнати євреям!

Одного разу подруги запросили мене на дівчачу вечірку! Я пообіцяла чоловікові, що у дванадцять точно буду.
Шампанське було чудове й час пролетів якось непомітно. Приїхавши додому на добрячому підпитку, я тихенько відкрила вхідні двері й зозуля в настінному годиннику прокувала рівно 4 рази. Я не розгубившись, голосом зозулі прокувала ще 8 разів, і дивуючись своїй кмітливості, пішла спати.
Наступного дня за сніданком чоловік запитав мене о котрій годині я повернулася. Відповівши йому незворушним голосом, що рівно в 12, я уточнила, що коли зайшла, зозуля прокувала 12 раз.
- Так, я чув - сказав чоловік.
Я подумала, от чудово, пронесло. Але помовчавши хвилину він сказав:
- Знаєш, кохана, нам треба міняти цю зозулю в годиннику
- Чому? - запитала я.
Чоловік:
- Знаєш, учора, коли ти повернулася, вона прокувала 4 рази. Потім сказала: "Трясця твоїй матері". Прокувала ще 4 рази, потім гикнула, прокувала ще 2 рази, єхидно по-гигикала й прокувала 2 рази, що залишилися, наступила на кота й впала на підлогу...

Ішов якось подорожній містом однієї стародавньої азійської країни. У самому
центрі столиці, на базарній площі побачив він величезний чан з лайном
і в чані сидить по саме горло в лайні людини.
Це був засуджений місцевим судом за якусь провину. На обличчі
людини сиділо дуже багато мух, великих та малих.
Стало шкода подорожньому чоловіка, взяв він гілочку і прогнав мух з обличчя
засудженого.
- Що ж я тобі поганого зробив, добра людина? Навіщо ти прогнав мух?
- Ну як, вони ж тебе кусали.
- Ні, добра людина, ці мухи не кусали. Вони вже наїлися і просто сиділи. Ти їх зігнав і тепер прилетять нові, голодні мухи і почнуть пити мою кров знову.

Понеділок. Ви пасе оленів.
Вівторок. Ви пасе оленів.
Середа. Ви пасе оленів.
Четвер. Ви пасе оленів.
П'ятниця. Ви пасе оленів.
Субота. Думали вихідний, так? Дідька лисого! Ви пасе оленів.
Неділя. Ну ви вже зрозуміли, що ви робите, так? Правильно. Пасе оленів.
У вас один вихідний на рік - це день, коли приїжджають геологи, і ви
обмінюєте оленів на горілку.
У чумі вас чекають: страшна дружина, семеро голодних дітей, палена горілка від
геологів, і солона оленина на вечерю.
Ви миєтеся двічі протягом усього життя: при народженні, і після смерті.
Ви ніколи не бачили гарячу воду.
Справжніми ласощами для вас є ягоди і коріння, зібрані вашими
дітьми.
Якщо ви погано пасе оленів, ви помрете з голоду ....
Порівняйте таке життя з тим, що у вас є зараз.
Радійте. Плачте від щастя. Обніміть товаришів по службі і подаруйте кожному
подарунок.
Подякуйте керівництво вашої фірми за мудрість і добре ставлення.
Подякуйте свою сім'ю і друзів, за те що вони у вас є. І, нарешті,
подякуйте себе - за те, що ви не стали оленярем Крайньої Півночі ...
І припиніть, нарешті, займатися дурницями. Почніть працювати!

Регіональний аеропорт. Диспетчер дає дозвіл на зліт. В цей час співробітник аеродрому косить траву навколо ліхтарів біля злітної смуги, обладнання - коса класична.
Погода не дуже, накрапає дощик і співробітник одягнув плащ-палатку. Косить траву. У цей момент невеликий старенький літак вирулює на зліт з цієї ж самої злітної смуги.
Диспетчер дає команду звільнити смугу. Дядько відходить метрів на 25-30 і стоїть чекає. Капюшон на голові, в руці коса. Борт котить повз, співробітник аеродрому привітно махає екіпажу. Всі хто в літаку бачать фігуру котра їм махає ...
Пілот:
- Диспетчер, скажіть своєму косарю - нехай хоч косу покладе, поки у нас пасажири через люки не по вистрибували!

Не треба недооцінювати людей.
Справа була в середині 90-х в одній компанії зустрілися кілька знайомих і незнайомих молодих людей. У їх числі була Оленка - дуже гарна дівчина, чемпіонка області з кульової стрільби (це з пістолетів) ... І симпатичний дуже сором'язливий молодий чоловік Андрій.
Сиділи пили вино їли шашлики. Помітивши, що Андрій дивиться на неї закоханими очима, Оленка встала і сказала, що якщо Андрій стріляє краще за неї, то вона йому негайно віддасться.
Ось такий прикол ... Ну звідки вона могла знати, що запропонувала такий спір інструкторові зі стрілецької підготовки підрозділу спеціального призначення ПДВ ?!