А було
так.
Створив Бог віслюка і каже йому:
- Ти будеш віслюком, ти будеш тягати важкі вантажі на своєму горбу і працювати від заходу до світанку. Ти будеш харчуватися травою й будеш достатньо дурним. Жити ти будеш п'ятдесят років.
- П'ятдесят років для такого
життя це занадто багато. Будь ласка, дай мені не більше двадцяти.
І було так.
Створив Бог собаку і каже їй:
- Ти будеш другом людини, й будеш охороняти його житло і їсти її недоїдки. І жити тобі 25 років.
- Господи,
я не винесу стільки років собачого життя. Мені
б вистачило і десяти.
І було так.
Створив Бог мавпу і каже їй:
- Ти - мавпа. Ти будеш все життя стрибати з гілки на гілку. Ти будеш смішити
людей своїми ідіотськими гримасами. Жити ти будеш 20 років.
- Кривлятися як клоун 20 років поспіль - це жах. Мабуть, я не хотіла б жити довше десяти.
І було так.
Зрештою, Бог створив
людину й сказав їй:
- Ти
людина - єдина розумна істота на планеті. Використовуючи свій
інтелект, ти будеш пізнавати
світ, й зможеш панувати у всесвіті. Жити ти будеш 20 років.
- Боже, 20 років життя це ж так
мало. Дай мені будь ласка ті 30 років, від яких відмовився
віслюк, ще 15 років, які не знадобилися собаці, й 10 - непотрібних мавпі.
І було так.
І тому, Бог створив людину, яка 20 років живе як людина, потім одружується і 30 років паше на
сім'ю як віслюк, наступні 15 років живе як собака, охороняючи будинок і
дітей, й доїдаючи за ними недоїдки. Решту років він кривляється як клоун, розважаючи
своїх онуків.
І буде так.
