Розповіді про короля

Одного разу король Франції Філіп IV Вродливий зібрав усіх своїх вищих державних чиновників і поцікавився, чому податків і різних зборів з підданих збирається все більше і більше, а грошей у королівській скарбниці стає все менше і менше.
Чиновники мовчали, понуривши голови.
Тоді королівський блазень взяв шматок льоду і попросив передати його королю, пустивши його по колу, з рук в руки.
Пройшовши через руки всіх присутніх, до короля дійшла лише маленька крижинка ...
Після чого по колу пустили самого блазня.
Тому, що трясця, не варто мудрувати з людьми, яким довіряє король!

Розповів викладач історії.
Фрідріх II, прусський король, який жив у вісімнадцятому столітті, вважав себе освіченим монархом. Одного разу він вирішив проінспектувати столичну в'язницю та у супроводі свити відправився оглядати камери з ув'язненими. В'язні один за одним падали на коліна перед монархом, описували свої пригоди і, зрозуміло, наполягали на повній своїй невинності.
Однак один ув'язнений ні на що не скаржився і не протестував. Це викликало цікавість короля, який промовив:
- Гей, ти!
Ув'язнений підняв голову:
- Так, ваша величність.
- А як ти опинився за гратами?
- Засуджений за збройне пограбування.
- Чи визнаєш свою провину?
- Звичайно, визнаю. Я повністю заслужив це покарання.
Вдаривши тростиною об кам'яну підлогу, Фрідріх наказав:
- Начальник тюрми! Негайно звільнити цю людину. Його не можна тримати тут, інакше він може погано вплинути на всіх цих чесних, добрих і невинних в'язнів ...

Один чоловік скоїв злочин. Його спіймали й привели на суд до короля. За його дії покладалася смертна кара, але король запропонував йому самому обрати свою долю: або бути повішеним, або потрапити за великі, чорні, страшні сталеві двері. Злочинець подумав і вибрав шибеницю.
Коли на шию йому накинули зашморг, він раптом сказав:
- Мені стало цікаво: що там, за тими дверима?
Король розсміявся:
- Так от, розумієш, забавна штука виходить. Я всім пропоную цей вибір, й усі вибирають шибеницю.
- А за дверима-то що? - Допитувався злочинець. - Я все одно нікому не скажу, - додав він, вказуючи на петлю.
Помовчавши, король відповів:
- Там свобода. Але люди так бояться невідомого, що віддають перевагу мотузці!