Розповіді про собак

По довгій, дикій, стомлюючій дорозі йшов чоловік та пес.
Ішов він собі йшов, втомився, пес теж втомився. Раптом перед ним - оазис!
Прекрасні ворота, за огорожею - музика, квіти, дзюркіт струмка,
словом, відпочинок.
- Що це таке? - запитав мандрівник у охоронця.
- Це рай, ти вже вмер, і тепер можеш увійти й відпочити
по-справжньому.
- А є там вода?
- Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни...
- А поїсти дадуть?
- Усе, що захочеш.
- Але із мною пес.
- Шкодую, сер, із собаками не можна. Його прийдеться залишити тут.
І мандрівник пішов повз.. Через якийсь час дорога привела його
на ферму. У воріт теж сидів охоронець.
- Я хочу пити, - попросив мандрівник.
- Заходь, у дворі є колодязь.
- А мій пес?
- Біля колодязя побачиш поїлку.
- А поїсти?
- Можу почастувати тебе вечерею.
- А собаці?
- Найдеться кісточка.
- А що це за місце?
- Це рай.
- Як так? Охоронець у палацу неподалік сказав мені, що рай - там.
- Бреше він усе. Там пекло.
- Як же ви, у раю, це терпите?
- Це нам дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає
своїх друзів.

Якось до мене у двір заблукав старий, стомлений на вигляд пес. На ньому був нашийник, і пес був дуже охайним, так що я зрозуміла, що він не бездомний і за ним добре доглядають. Пес спокійно підійшов до мене, я погладила його по голові, потім він зайшов слідом за мною до будинку, повільно перетнув передпокій, згорнувся калачиком у кутку, важко зітхнув і заснув.
На наступний день він прийшов знову, привітав мене у дворі, знову зайшов до будинку і заснув на тому ж місці. Спав він приблизно годину.
Так тривало кілька днів. Врешті-решт мені стало цікаво, і я прикріпила до ошийника його записку такого змісту: "Хотілося б знати, хто господар цієї прекрасної собаки, і чи знає він (тобто ви), що пес практично щодня приходить до мене подрімати?"
На другий день пес прийшов знову, і до його нашийника був прикріплено таку відповідь: "Він живе у будинку, де ростуть шестеро дітей, двом з яких не виповнилося ще й трьох років. Так що він просто намагається де-небудь відіспатися. Можна я теж прийду до вас завтра? "