Гуморпедія
Енциклопедія гумору

Головна сторінка

Анекдоти
Індекс А-Я
Рубрики
Кращі
Випадковий

Афоризми
Індекс А-Я
Рубрики
Кращі
Випадковий

Статуси
Індекс А-Я
Рубрики
Кращі

Розповіді
Індекс А-Я
Рубрики
Кращі
Випадкова

Вірші
Індекс А-Я
Рубрики
Кращі
Випадковий

Фото приколи
Індекс А-Я
Рубрики
Випадковий

Малюнки
Індекс А-Я
Рубрики
Випадковий

Гумор
Індекс А-Я
Рубрики
Кращий

Надіслати
Контакт
Мапа сайту
Гуморпедія
Пошук


Іншими мовами
Русский



  ГУМОР ПРО      

PDA  |  RSS

Розповіді чорні


Розповідей :
  Літера : Ч 

Індекс А-Я  
  Рубрики розповідей та гуморесок


Опис: Розповіді чорні






Розповідь про хворих, заздрість чорний


У лікарні, в двомісній палаті, лежали два безнадійних хворих.
У них були абсолютно однакові ліжка, абсолютно рівні умови ...
Різниця була лише в тому, що один з них міг бачити єдине в палаті вікно, а інший - ні, зате у нього поруч була кнопка виклику медсестри. Йшов час, змінювалися пори року ... Той, що лежав біля вікна, розповідав сусідові про все, що там бачив: що на вулиці йде дощ, сипле сніг або світить сонце, що дерева то вкриті легким блискучим мереживом, то оповиті легкою весняною млою, то прибрані зеленним або прощальним жовто-червоним вбранням ... Що по вулиці ходять люди, їздять машини ... Що там ЖИТТЯ. І ось одного разу сталося так, що першому, тому, хто лежав біля вікна, вночі стало зле. Він попрохав сусіда викликати медсестру, але той чомусь цього не зробив. І хворий, що лежав біля вікна, помер.
На наступний день в палату привезли іншого хворого, і старожил попросив, якщо вже так вийшло, покласти його у вікна. Його прохання виконали - і він побачив нарешті ... Що вікно виходить на глуху сіру стіну, і крім неї нічого за ним не видно. Він мовчав якийсь час, а потім попросив свого нового сусіда:
- Знаєш ... якщо мені вночі стане зле ... не викликай медсестру.
Адже ось до чого доводить заздрість!


 Рубрики :   Розповіді Про хворихРозповіді Про заздрістьЧорні


Посилання на розповідь



Розповідь про санта клауса, різдво чорний


Різдвяна історія:
Санта Клаус був з ранку не в дусі. Тобто зовсім не в дусі. Його помічники-ельфи перепилися, поламали подарунки, приготовані дітям, і заблювали його улюблений новий червоний ковпак. Щоб заспокоїти нерви, він вийшов у двір, щоб покататися на оленях та розважитися, і одразу вступив ногою в оленяче лайно. Він на ньому посковзнувся, плюхнувся на сани, вдарився головою об сидіння, а дупою впав на полози, від чого полози зламалися. Ставши на ноги і потираючи гулю на потилиці, він побачив, що його улюблений олень зламав ногу, і нікуди їхати не може. Похмурий як хмара увійшов Санта Клаус у свій дім і тут у двері постукали. Він відкрив, на порозі стояв янгол з ялинкою. Янгол весело посміхнувся і ввічливо сказав:
"Щасливого Різдва, Санта! Я приніс тобі ялинку, куди мені її подіти?"
"Засунь собі її в сраку!" - Буркнув роздратований Санта Клаус.
Тепер, любі діти, ви знаєте, чому на верхівці різдвяної ялинки сидить янгол.


 Рубрики :   Розповіді Про санта клаусаРозповіді Про різдвоЧорні


Посилання на розповідь



Розповідь про філософів чорний


Один філософ вирішив продовжити пізнавати світ на тихому острівці, далеко від усякої суєти. Він найняв човняра, щоб той переправив його на той самий острів. Перебуваючи у човні, філософ запитує човняра:
- Пробачте, добра людина, а чи знаєте ви історію?
- Ні, - відповідає човняр незадоволеним голосом.
- О-о-о ... це означає, ви втратили половину свого життя. А чи знаєте ви математику?
- НІ!
- О-о-о ... це означає, ви втратили більше половини свого життя.
Тут вони помічають, що човен дав течу і швидко наповнюється водою, а залатати її нічим. Човняр питає філософа:
- А чи вмієте ви плавати?
- Ні.
- Ги-ги! Це означає, ви втратили все своє життя!
Мораль: завжди поєднуй теорію з практикою.


 Рубрики :   Розповіді Про філософівЧорні


Посилання на розповідь



Розповідь про оптимістів, песимістів, зануду, страту чорний


Якось страчували у Франції оптиміста, песиміста та зануду.
Оптиміста першого підвели до гільйотини і запитали його останнє бажання.
Він відповів: "Життя було таке прекрасне і цікаве! Покладіть мене, будь ласка, обличчям до гори. Мені буде дуже цікаво дивитися на падаючий ніж".
Поклали його обличчям догори, смикнули важіль, а ніж заскрипів і зупинився над самою шиєю.
Згідно звичаю - його помилували.
Запитали песиміста про останнє бажання.
Він сказав: "Життя було таке бридке! А, тут ще цей ніж ... І жадібний до кривавих видовищ натовп ... Зав'яжіть мені очі і заткніть вуха ватою".
Його бажання виконали, смикнули важіль, але ніж знову заскрипів і зупинився над самою шиєю.
Він теж був помилуваний, згідно звичаю.
Зануду запитують:
- Твоє останнє бажання?
- Останнє бажання, останнє бажання ... Краще б гільйотину полагодили ...


 Рубрики :   Розповіді Про оптимістівРозповіді Про песимістівРозповіді Про занудуРозповіді Про стратуЧорні


Посилання на розповідь



Розповідь про принца чорний


Жив був принц. Багатий, розумний, але дуже негарний, та такий, що ніхто за нього заміж не йшов.
І жила у тому царстві дівчина, гарна, що очей не відвести. Але страшенно дурна, така, що заміж ніхто не брав.
І ось принц вирішив з нею одружитися, подумавши:
"Мого розуму вистачить на нас двох так само як і її краси. Зате діти зростуть розумні та гарні, перейнявши у батька з матір'ю".
Вони одружилися - і народилось у них три сини і три дочки ... всі тупі як мама і потворні як тато.


 Рубрики :   Розповіді Про принцаЧорні


Посилання на розповідь



Розповідь про міліцію, зброю чорний


Здати зброю!
У 1988 році патрулям міста Звенигород вперше видали зброю. Звенигород був найбільш благополучним містом с точки зору злочинності. Хуліганства та пияцтва, як й скрізь, вистачало, навіть з надлишком, але серйозних злочинів було мало. Так ось, настав час, стало неспокійно й у провінції. Але наступного ж дня у всі відділи прийшов наказ зброї більше не видавати. У перший же день збройного патрулювання відбулося відразу декілька інцидентів. Зокрема, один з міліціонерів, як тільки дорвався до зброї, заистрелив свою тещу. Так, Звенигород це вам не Київ!


 Рубрики :   Розповіді Про міліціюРозповіді Про зброюЧорні


Посилання на розповідь



Розповідь про студентів, медичний інститут чорний


ГОЛОВА
Якщо медик цинічний у зв’язку з професією, то першокурсник - ще й з огляду на вік. Шик першокурсника не просто поснідати у анатомічній лабораторії, але бажано спершись на випотрошений труп. Так встановлюються нормальні робочі відносини з тлінним людським тілом. А вже санітарити у морзі - законний студентський підробіток. Своя бравада у кожній справі. Правила вищого вже тону, аристократичного, рекомендують студенту мати вдома череп. Ні не муляж, а справжній; атрибут священного та стародавнього ремесла медицини. Як наочний посібник він корисний, щоб вчити кістки черепа, яких числом - непосвячені й не підозрюють - сто двадцять сім. Одночасно він є вишуканою прикрасою інтер'єру та гарним як підсвічник, попільничка, прес-пап'є й чаша для вина на п'янках при залицянні до дівчат. Річ у господарстві цінна. Він ще й грошей коштує немалих. Студент та гроші - речі сумісні рідко й ненадовго. І наш студент вирішив обзавестися такою необхідною річчю просто й безкоштовно.
Наш студент підробляв у анатомічному театрі. Анатомічний театр відрізняється від звичайного театру тим, що померлі від нудьги у другому розважають відвідувачів у першому. У чані з формаліном, де плавали роками препарати, наш студент надибав відповідну безгоспну голову й у зручний момент її вивудив. Він акуратно запакував голову у поліетиленову торбу, обернув газетами й уклав у мішечок. Та нишком виніс. Через місто у годину пік подорож з головою давала своєрідні відчуття. У трамваї просили: та підійміть ви свою сітку, на вулиці цікавилися: молодий чоловіче, не підкажете, де ви купили капусту; тощо. Він знімав кімнату у комуналці, у гуртожитку місця не дісталося. Дочекавшись вечора, коли сусіди перестали на кухні швендяти, він приступив до процесу. Налив у каструлю води, сипанув щедро солі, щоб тканини краще відшаровувалися, занурив напівфабрикат й поставив на плиту, на свій пальник. Довів до кипіння, зсунув кришку (можна записувати рецепт до книги про смачну та здорову їжу), помилувався, та пішов до себе. Ліг на диван й став читати анатомію, готуватися до заліку. З великим задоволенням повторює по атласу кістки черепа.
Тим часом виповзає по нічних справах сусідка зі слабким сечовим міхуром. Сусідка - вона цікава згідно своєї комунальної сутності. Особливо невгамовна вона до студента. А кого він до себе водить? А з ким він спить? А скільки у нього грошей? А що він купує? А що це він раптом варить, посеред ночі, та у такій великій каструлі? Він зроду, голодранець, крім чайника нічого не кип'ятив, по їдальнях вештається. Оглядається вона, піднімає кришку та сує ніс до каструлі. І тихо сповзає між плитою й столом. Непритомність. Нюхнула супчику. Несподіване меню. Тут і сусід вилазить, попити хоче, перебрав у день. Бачить він сусідку що лежить, бачить киплячу каструлю, парок дивакуватий розноситься. Що таке? Гукає сусідку, дивиться у каструлю ... А на нього звідти дивиться людська голова. Смикається він з диким криком, скидає каструлю, шпарить себе окропом, кричить нестерпно, а каструля гримить по підлозі, й голова недоварена котиться. На цей несамовитий крик ляскають усі двері - вискакують сусіди. І що вони бачать:
Сусід скаче, як недорізаний півень, і волає, як навіженний. Сусідка лежить поміж плитою та столом догори задом, так, що видно тільки ноги й чималий зад, а верхню частину тіла за ними не видно, заховано. А на підлозі у калюжі валяється спотворена, страшна голова. І усі з жахом розуміють , що це сусідки голова. Тут у просторі чують дзвін похоронного дзвону, й потойбічний голос сповіщає: - Це моя голова! ..
Тут вже в іншої сусідки сталося мимовільне сечовипускання. Інші посиніли та повітря хапають. А це студент, солодко приспаний анатомією, прокинувся від кухонного ґвалту, у паніці чуючи серцем недобре теж вилетів, у темряві коридору вдарився головою з розгону у мідний таз для варення, який висів на стіні чекаючи наступного літа, та у резонанс прокричав згадану вище фразу не своїм від болю голосом, іскри гасив, які з очей посипалися. Хапає студент голову, дмухаючи на пальці кидає її до каструлі, повертає на плиту, матюкає з серцем чесну дурну компанію. Сусіду спускає штани і заливає опіки рослинним маслом й одеколоном, залишками одеколону сусідці натирає віскі й шльопає по щоках, вона відкриває очі та відстрибує від нього, людожера, зі страху за людей ховається. Студент молить та пояснює. Сусіди жадають кари. Телефонують до швидкої - через одного погано з серцем. Ошпареному особливо погано на півметра нижче серця. Непритомна заїкається. Заїкається, але до міліції телефонує: а ну нехай розберуться, чия голова!
... Зазвичай реакції медицини та міліції збігаються, але тут розійшлися рішуче. Ескулапи валялися від захоплення й захлинаючись згадували студентські розваги; міліція ж розлютилася й приступила до допиту з пристрастю та навіть застосуванням фізичного впливу: дав старшина анатому у вухо, щоб поводився тихіше й виглядав більш винним.
Насилу втримався він у інституті, виправдовуючись безмірною любов'ю до медицини й повагою до усіх її давніх традицій. Голова повернулася до анатомічного театру, студента же з роботи в анатомічці вигнали, зрозуміло, з тріском, ще й зі стипендії зняли на весь наступний семестр.
До речі, залік з анатомії він з першого разу завалив. Телепень.


 Рубрики :   Розповіді Про студентівРозповіді Про медичний інститутЧорні


Посилання на розповідь






ТОП РУБРИКИ
Розповіді

- Вульгарні
- Чорні
- З матюками
- Про чоловіка та дружину
- Короткі
- Про священиків
- Про студентів
- Про армію
- Про дівчат та хлопців
- Про євреїв
- Про короля
- Про котів
- Про побачення
- Про повій
- Про подружню невірність
- Про чоловіків
- Про чоловіків та жінок
- Про автобус
- Про автомобілі
- Про безлюдний острів
- Про білявок
- Про бога
- Про в'язницю
- Про вуз
- Про гінекологів
- Про готель
- Про гумові нацюцюрники
- Про гуртожиток
- Про дітей
- Про електриків





Copyright © 2011 - 2018 www.gumor.org