Йде священик по селу і бачить -
дядько косить
траву,
а на косі біля
нього дзвіночок.
- Навіщо повісив?
- Щоб від дзвону у траві пташки і
миші розбігалися і нікого не поранити.
- Он як ти про божі створіння піклуєшся - давай
я тобі гріхи відпущу. Є
в чому каятися?
-
Я з донькою господарки ферми грішу на сіннику.
- Відпускаю гріх.
- З господинею грішу.
- Відпускаю гріх.
-
А коли господиня з дочкою в місті, то і з господарем.
- Е, чоловіче, та тобі не на косу дзвіночок
треба вішати!