Стою на зупинці з товаришем, чекаю автобус. Автобус підходить повністю забитий. "Повністю" - це означає
я (192см +
бокс + альпінізм) туди утиснутися не можу. Товариш зміг. Він підійшов до других дверей та спантеличеним тоном каже "Дивно, на Васильківській завжди хоч хто-небудь та виходить ...". (Васильківська - це наступна після нашої зупинка). Одразу ж один
чоловік з пихтінням та сопінням вибирається з автобусу (причому вибирається спиною вперед - як він зайшов
в автобус, у цій тисняві і не уявляю). Приятель залізає на його місце,
двері зачиняються, автобус їде,
а чоловік залишається на зупинці з неповторним виразом
обличчя.
