Вірші

Я вас кохав - дерева гнулись,
Кущі ходили ходуном ...

Все те лайно, що всім підряд
Кладеш, ти не втрачаючи нагоди,
Раптово повертається назад
Великою гівняной купой ...

Люба моя,
Як ти змогла,
Сховати від мене
Що глузду в тебе
Зовсім нема

Незаймана, не порота,
Кричу - Хочу !!! (Недорого)

Таємницю вам відкрию,
Як з недугами борюся.
Частота - гарант здоров'я.
Ну, і регулярність плюс.

По життю крокуючи вперто.
Одне усвідомив я твердо.
Спину тримати слід прямо,
Щоб черево гордо нести!

Грім гримить
П:::зда п:::здить
Х:::й на дереві висить
Галка скаче що є сили
В рота взяти хоч мить

Несе Галя воду.
Коромисло гнеться,
А за нею Вася
Як дебіл той в'ється

- Знову мокрі черевики?! –
Сварить Вову мати.
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
- Що ви, мамо, - каже Вова, -
Не хвилюйтесь дуже:
Ще й на завтра залишилось
Чотири калюжі!

В Андрійка м´ячик голубий –
Прудкий він і стрибучий!
Та раптом шкоди наробив –
Андрійко в шибку влучив!
«Ні, шибки я не розбивав, -
Андрійко гірко плаче,
- Я просто в м´ячика тут грав,
А в шибку влучив… м´ячик…»

Журилась під осінь
Малесенька жабка:
- Уже потемніла
У соняха шапка
І жовтими стали
Листочки у клена,
А я ще і досі
Зелена-зелена...

Рве Маринка у торбинку
Звіробій і материнку.
Оля, Толя, Шура, Ната
Вже сніпок нарвали м'яти.
Клава, Боря і Сергій
Рвуть ромашку й деревій.
Рвуть завзято, рвуть до спеки —
Будуть ліки для аптеки...
А Тарасик на дубочку
Вже порвав штани й сорочку.

Йшла ворона по перону -
Всі дивились на ворону.
Всім було незрозуміло,
Чом ворона біла-біла.

Наша Таня гірко плаче,
Упустила в річку м'ячик!
Тихо, Таню, ти не плач.
А то будеш там де м'яч!

Як помру то поховайте
Подалі від школи,
На педраді не згадуйте
Більше вже ніколи...

Наша Таня гірко плаче,
проковтнула вона м'ячик.
Мама Тані також плаче,
сумнівається що м'ячик.

Падав сніг на поріг,
Було дуже слизько.
Утікайте москалі,
Бо Бандери близько!

Хлопчик маленький по лісу блукав,
хоботом шишки з дерев позбивав.
Раптом в калюжу копитцем заліз
- Тихо шумів Чорнобильський ліс.

Курить травку їжачок
Ну :::бать він дурачок
На пеньочку він сидить
Бо не знає що робить...

У садочку номер десять, тихо гралась дітвора:
- Сука! Бл:::дь, віддай подушку!
- Не п:::зди, вона моя!

Хлопчик у море зайшов по коліна,
Поруч акула пливла зголодніла.
Раптом втікла, як від плями мазуту;
Діти Чорнобиля – справжня отрута.

Я йду з сокирою в руці,
Та посмішкою на душі,
Бо в нас на танцях у селі,
З'явились курво москалі.

Якщо ти кожен день бухаєш,
Ти просто білочку шукаєш.
Ти не хвилюйся час прийде,
Вона сама тебе знайде!

Спи дитинко, спи тварюка,
Спи бігом, ти чуєш сука?
Щоб бабай тебе не сп:::здив
І в куточку не відп:::здив.
Спи мала падлюка,
Закривай обидва ока.

Там в конопляному саду,
Ще й крокодильчик щебетав,
Додому я просилася,
Єдиноріг все не пускав...