Сидів рибак над водою,
Скоцюрбивши спину
І на голову поклавши
Велику цеглину.
Мимо нього молодичка
Бігла голонога.
Зупинилась, здивувалась:
— Вперше бачу йога!
Обдивившись молодичку
За якусь хвилину,
Поклав рибак на голову
Ще одну цеглину.
Потім третю взяв і руба
Примостив на тім’я.
— Сідай, — каже, — біля мене.
Скажи своє ім’я.
Молодичка запишалась:
— Звуть мене Галина.
А навіщо вам здалася
Ще й третя цеглина?
Зняв рибак із себе цеглу,
Поклав на травицю.
— Якщо, — каже, — поцілуєш,
Взнаєш таємницю.
Повагалась молодичка
І рядочком сіла.
— Гаразд, — каже, — поцілую.
Скільки того діла...
І вже потім, обтрусивши
Кофточку й спідницю,
Попросила: — Відкривай же
Свою таємницю.
— Та яка там таємниця...
Сиджу оце зранку.
Не клює клятюща риба,
Не йде й на приманку.
Проса, каші і макухи
Витратив торбину,
А ти клюнула вже третя
На просту цеглину.
Біг був зайчик побігайчик,
На:::бнувся під диванчик,
Під стільчиком насрав,
І ведмедика послав,
Після того прийшов кіт вкрав сосиску та і втік,
Туто зайчик очманів,
Посинів та покраснів.
Каже: Все п:::зда тому коту,
Як візьму щас я косу,
Два ножа і дерезу.
Дам п:::зди і ляжу спати,
Завтра праці є багато.
Перед вами будинок, який збудував москаль,
Без єдиного цвяха - москалю було цвяхів "жаль".
А оце біле - парк біля будинку москаля,
Від берез частоколу плаче і стогне земля.
А на радіодроті розсілися густо синички,
Але сала москаль не кладе в годівнички.
Ось паркан, за яким причаїлась боївка УПА
І яка зачекала наказ "Наступай!"
Знають мешканці землі,
Особливо люди:
Доки будуть москалі -
Спокою не буде
Там де сонце,
Море пальми та пісок
Доїдають краби
Ігоря шматок
На роботу хоче з татом
Йти малий Олежко.
Каже: — Знаю я багато.
Можеш взяти легко.
— Ти ж іще читать не вмієш.
Навіть рахувати!
Син зітхає: — Що тут вдієш.
Буду керувати!
Господиня одна з Коломиї
Варить борщ – а виходять помиї,
І чому чоловік
До сусідки утік,
Все збагнути ніяк не зуміє.
Полюбила тракториста,
Під трактором спала,
Три неділі цицьки мила,
Соляркою сцяла.
Веселий регіт не вщуха:
Читають вірші гумористи.
До чого ж сильне,
громовисте
У них виходить «Ха-ха-ха!»
Коротка буде наша мова.
Навіщо зайве тут казать?
Байдужість —
це,
як мокрі дрова,
Ти їх підпалюй —
не горять.
Мій миленький, дорогий
Подаруй рейтузи,
Буду з радощів стрибати
Вище кукурудзи!
Реве не доєна корова,
Цвірінька жалібно курча.
Хазяйка їх жива - здорова -
Жіноче свято відзнача.
Раз на діда тінь упала ...
Зразу дівок набігло!
Розійдіться - дід кричить!
Це шабля так стирчить!
Сашко хвилюється раз,
Вовчик хвилюється два,
Василь хвилюється три,
Віка пішла на УЗД.
Андрій повів Ганну до річки
і згодував її бобрам,
давно не їли милі звірі
колоди гіршої ніж ця.
Кохання - як шахи
Як чемпіонат.
Один раз виграв,
Другий буде - мат.
Грім гримить
П:::зда п:::здить
Х:::й на дереві висить
Галка скаче що є сили
В рота взяти хоч мить
Я вас кохав - дерева гнулись,
Кущі ходили ходуном ...
Все те лайно, що всім підряд
Кладеш, ти не втрачаючи нагоди,
Раптово повертається назад
Великою гівняной купой ...
Люба моя,
Як ти змогла,
Сховати від мене
Що глузду в тебе
Зовсім нема