Вірші про діда

Раз на діда тінь упала ...
Зразу дівок набігло!
Розійдіться - дід кричить!
Це шабля так стирчить!

Дідусь у полі гранату знайшов,
з гранатою тою до мера пішов.
Смикнув за кілечко і кинув в вікно.
Дідусь вже старенький, йому все одно

реве та стогне дід широкий
Сердито баба завива
Куди ти лізеш чорт рогатий
Я ще колготки не зняла

Докоряє дід онуці:
Дивні нині діти.
Розучилися дівчата
Навіть червоніти.
А колись були дівчата
Дуже соромливі.
Скажеш слово — червоніли,
Як той мак на ниві.
А онучка аж руками
Вдарила об поли:
Я, дідусю, уявляю,
Що ви їм мололи!