Історії про дітей

АНТАНАНАРІВУ
(невигадана історія)
У 1-А вивчали літеру А. Марія Степанівна пояснила шестиліткам, як вона пишеться, як
вимовляється. Відтак запропонувала першокласникам пригадати слова на першу літеру абетки.
Маленькі учні залюбки називали, випереджаючи один одного, добре відомі слова - алея, акація,
автобус, артист, автомат, Америка... Лише Віталик мовчав. До нього й підійшла вчителька,
сказавши:
— А тепер ти, Віталику.
Хлопчик набрав повітря повні груди і випалив:
— Антананаріву!
Усі діти засміялись, а Марія Степанівна з докором мовила:
— Ну що це за слово.

Сім'я замовила таксі у торговий центр. Замість обіцяних 15 хвилин чекали 45 хвилин на пронизливому вітрі. Діти втомилися. Чоловік згадував таксиста незлим тихим словом, мовляв, приїде - вб'ю курво! Нарешті розсілися, поїхали.
Дитина запитує голосно і чітко:

Мати з донькою, проспали, зіскочили і швидко збираються. Мати краситься у дзеркалі і кричить доньці:
- Давай скоріше! Я спізнюся на роботу!
Дочка, не вимовляє букву "р", обурюється: - Не квичі на мене! У мене темпеватува!
Робити нема чого, в садок з температурою не пустять, мама доньку