Історії

Дискусія в соцмережі при участі ліваків
Василь пише пост:
"Я вважаю, що бити жінок - це неприпустимо."
Коментарі:
Олена: Василь, Ви мерзотник і женоненависник. Не очікувала від Вас такого.
Василь: Олена, з чого Ви це взяли? Я навпаки дуже люблю жінок.
Олена: Я бачу, як ви нас любите. Я не сліпа. У Вас в пості слова "бити жінок". Такі як Ви, Василь - це просто ганьба сучасного людства.
Василь: Олена, якщо Ви прочитаєте мій пост ще раз, то помітите, що я як раз проти насильства.
Ніна: Олена, він думає, що приписавши до свого величезного мізогіного тексту слово "неприпустимо", може обдурити читачів. Типовий чоловічий шовінізм.
Олена: Василь, Ви вважаєте, що якщо я дівчина, то не вмію читати? Поспішаю Вас розчарувати. У мене вища освіта. Я психолог світового рівня. Мене весь Крижопіль знає. А чого домоглися в житті Ви? Будівельник? Бидло, не здатне бачити далі головки власного члена!
Василь: Я дійсно власник будівельної компанії, але чому Ви вважаєте, що цей факт мене принижує?
Катя: Оленка, не гай часу на цю мерзоту! Він все одно нічого не зрозуміє.
Таким тільки кастрація допоможе.
Галина: От так його, Оленка! Вріж виродку!
Світлана: Дівчата, давайте подамо в суд на цю мерзоту! Скільки можна залишати їх безкарними? !!!
Василь: Все. Умовили. Відмовляюся від своїх слів.
Олена: Тобто тепер Ви хочете сказати, що бити жінок добре? Я так і знала, що ви прихований насильник і педофіл !!! Правильно Світлана запропонувала подати

ДИВІТЬСЯ, ВІН КУРИТЬ!
(гумореска)
Багато тепер пишеться й говориться про шкідливість куріння. Якщо зібрати всі матеріали —
вийшла б чималенька купа. Цікаво, що конкретного вирішення цієї глобальної проблеми не
пропонує ніхто.
Я ж позбувся згубної звички швидко і безболісно. Відзначу, що досягнення медицини або
екстрасенси тут ні при чому. Не вірите? А справа ось у чому. Поїхав якось у службових справах в
один районний центр. А там існувала традиція, чи заходи керівництва стосовно курців. Суть у тому,
що кожен вівторок вважався днем вільним від тютюну. Ніяких, штрафів, заборон чи обмежень,
просто всі знали — раз у тиждень був день некурців. Цікаво, що всі чемно дотримувались цього
правила. Приїхав я туди у понеділок ввечері, отже про місцеві нововведення знати ніяк не міг. А у
вівторок зранку... Вийшов собі на вулицю й закурив. Чимчикую, смачно затягуючись. А на мені
кожен перехожий спиняє докірливий погляд. І красномовно вивчає. Я зніяковів і кинув цигарку, але
запалити все ж

ШОСТЕ ВІДЧУТТЯ
-- Гумореска --
Кабінет у нас просторий – шість чоловік працює. Злагоджений і дружний колектив, виробничі
завдання завжди виконуємо й перевиконуємо, премії отримуємо. Одне слово, ідилія.
Звичайно, ми були б дурні, якщо на роботі тільки роботою займалися. Благо, у кожного свій
комп`ютер і доступ до інтернету. Можливостей, скільки завгодно, хотілося б тільки чимось
ексклюзивним займатися.
Великокаблученко у нас експерт з юридичних питань. Колись «погорів» на оборудці з
нерухомістю, відтак закінчив чимало різних спецкурсів – тепер видатний фахівець з права. То
судячи з його акаунтів у соціальних мережах й різноманітних консультацій, які він успішно
проводить. А ми, його колеги й раді, адже питання ранкової і післяобідньої кави і до кави у кабінеті
нас не обходить. Це люб’язно забезпечує Великокаблученко.
Марта Інгаляційна або просто Мартуся після того, як її третій чоловік вижив після унікальних
кулінарних експериментів всерйоз і надовго зайнялася самоосвітою. І недаремно, тепер ії
ютубканал стосовно секретів приготування їжі – один з найпопулярніших. Закине Мартуся нове
відео, де вона готує зміятину в ананасовому соусі, за кілька днів отримує тисячі й тисячі переглядів.
Бомбоглюк колись не любив тварин. Але після того, як його рудий кіт спричинився до розлучення
з коханою – тепер він голова впливової зоозахисної організації. Кругом нього котики, кицюні,
кішечки і тільки. Кардинально змінився чоловік. Знайшов свою нішу у житті.
У глибині кімнати розташований стіл Пінцетика. Це

ВЕРЕДЛИВИЙ ДІД
(Оригінальність у тому, що кожне наступне слово починається з наступої літери алфавіту -починаючи з А і завершуючи Я.)
Андрій біг в гастроном, ґвалт, - дід Едуард

Федеріко Фелліні уклав з Тоніно Гуерра парі, що той не придумає повноцінного фільму довжиною лише 10 секунд.
На наступний день великий сценарист приніс таку замальовку: Жінка дивиться телевізор. На екрані - трансляція старту ракети. Йде зворотний відлік: 10 ... 9 ... 8

ТЕОРЕТИЧНО І ПРАКТИЧНО
Теоретично і практично все могло закінчитися значно гірше. І навіть трагічно. На щастя, не сталося.
Бо я фартовий, у сорочці народився! А ще завжди суворо дотримуюся правил руху. Швидкість? Яка там
вона у велосипедиста. Більше не пам`ятаю нічого. Отямився, коли добряче щетиною заріс.
Дружина повідомила, що мій рогатий друг, тобто ровер, відновленню не підлягає. Ту купку разом зі
старими баняками уже здали у металобрухт.
Лікар довго тиснув мені руку, наголосивши, що доклав максимум зусиль, аби якнайшвидше повернути
мене до повноцінного життя. Оскільки я здоровий, виписав мене додому. Теоретично, так воно й мало
бути, адже ушкодження відсутні. Практично, я довго себе обмацував, присідав і махав кінцівками.
Схоже, ескулапи все-таки праві. Я відбувся легеньким переляком, кількома синцями гулею на лобі і …
втратою свідомості. Буває й таке. Дорогою додому до храму святого зайшов – якраз служба за здоров`я
була.
Спав міцно. Безтурботно. Розбудив телефонний дзвінок. Це був мій лікар. Схвильованим голосом він
запитав,

АНІ ФУТБОЛУ, АНІ ПРЕФЕРАНСУ…
Суботнім вечором він підійшов і запитав тихенько з надією, що отримає іншу відповідь:
– А завтра? Ти знову підеш із друзями на стадіон. Дві години несамовито вболіватимеш, а потім
почнеться преферанс ще на кілька годин. Я буду нудитись на самоті. Прислухатись до кожного, навіть
найтихішого звуку. Ти навіть не згадуєш про мене…
– Помиляєшся, милий, – вона почала гладити йому коси, провела руками по бороді, – кожних
півгодини, під час перекуру. Вибач, не телефоную… Обстановка не надихає.
– Ми могли б провести цілий вечір і півночі разом – тільки ти і я, – адже ми з тобою чоловік і дружина.
– Звісно, звісно, так – вона якось безтурботно і безбарвно це сказала, – а ми не нудьгуватимо весь
цей час?
– Побесідуємо про щось. Ми ж ніколи цього не робимо. Сядемо вкупці на канапі і розмовлятимемо
довго і різноманітно…
Договорити йому не вдалось, бо вона перебила:
– Про що поговоримо?
– Про все. Про все, що завгодно, моя мила, моя єдина.
Вона піднялась, зробила кілька кроків кімнатою і мовила переконливо. Хоча б для того, щоб
завершити цей безперспективний діалог:
– Добре. Вирішено… Завтра – ані футболу, ані преферансу. Весь вечір тільки з тобою.
У неділю, після обіду вона зручно вмостилася у кріслі і сказала:
– На годиннику п`ятнадцята година. Я до твоїх послуг. Всіх обдзвонила і попередила, щоб принаймні
п`ять годин нас не турбували. Маємо достатньо часу, аби поговорити про все. Прекрасно, мій милий.
Починай!
Він здивовано глянув на дружину. Заскочений, але задоволений, спромігся лише вичавити з себе

Одного разу король Франції Філіп IV Вродливий зібрав усіх своїх вищих державних чиновників і поцікавився, чому податків і різних зборів з підданих збирається все більше і більше, а грошей у королівській скарбниці стає все менше і менше.
Чиновники мовчали, понуривши голови.
Тоді королівський блазень взяв шматок

МИКИТА І БЕЗХАТЬКО
Зазвичай Микита спускався зі свого восьмого поверху ліфтом. А сьогодні біг сходами униз. Ні,
швидше летів, адже перескакував через дві сходинки. Цей процес тривав кілька секунд, і ось він
опинився у білому полоні подвір`я. Аж очі примружив, настільки все-навкруги було сліпуче-білим. Від
снігу, адже цілий вечір і ніч ліпила справжня хуртелиця, що ледь-ледь припинилась. Отямився від крику
двірнички тітки Тамари, котра готова вже була перехрестити Микиту мітлою:
– Що ти гониш, як навіжений? Лякаєш, ні світ, ні зоря.
Хлопець хотів її обняти замість вибачення, але лише піднесено сказав:
– Тітонько, в мене сьогодні, в мене сьогодні…
Але доказати не встиг. Двірничка його рішуче перебила:
– Дивись скільки снігу навалило. То ж стільки відгортати.
І, забувши про Микиту, продовжила свою невдячну місію.
Маршрутка у ранковий час нагадувала вулик. Штовханина, колотнеча, пасажири похнюплені,
незадоволені, адже попереду робочий день. Микита замріявся і наступив комусь на ногу. Вочевидь,
боляче, бо той розлютився і вилив на хлопця добрячу порцію словесного бруду. Той лише промимрив
несміливо:
– Вибачте, але в мене сьогодні, в мене сьогодні…
Його ніхто не слухав. Маршрутка жила своїм неспокійним життям. Микита тихо вийшов і решту шляху
долав мовчки. Добре, що встиг до початку зміни. Зустрів напарника Петра Михайловича, який нагадав
про борг. Микита мовчки витяг дві сотні, вложив тому у протягнуту руку і радісно промовив:
– Петре, знаєш, у мене сьогодні, у мене сьогодні…
Але той пропустив цю фразу повз вуха і вже піднімався сходами до прохідної. Микита також зайшов.
Постояв

Ти зустрічаєшся з дівчиною, у вас все вже досить серйозно, ти даруєш їй різні подарунки. Черговий - ланцюжок з підвіскою "дельфінчик". Пішли ви влітку на озеро купатися. Дівчина пірнула, випірнаючи - зачепилася ланцюжком за корч, стала захлинатися, тонути ... Ти героїчно

Познайомився з однією шикарною дівкою. Вона стала розпитувати мене, чим я займаюся і чи є у мене гроші. Я лише посміхнувся на такі запитання і спокійно відповів, що тісно пов'язаний з банками. Ця відповідь явно завела її і ми швидко поїхали до мене. Влаштували бурхливий секс. Після чого лягли поруч і почали розмовляти. Вона накручуючи моє волосся на грудях собі на палець запитала, а розкажи мені про банки. Із задоволенням, відповів я. Схопився з ліжка, увімкнув світло, відкрив

Мабуть інколи ви запитуєте себе, чому ця мазанина так дорого коштує, таке і я зможу намалювати. А хтось каже, - та ти просто не розумієшся на мистецтві. Якісь незрозумілі картини з цінником в мільйони доларів, а ось пояснення всього цього.
Мільйонер: Заробляє в 2020 році 20 мільйонів доларів
Мільйонер: Наймає "художника" за 25 тисяч доларів, щоб той створив "твір мистецтва"
Художник: Робить один мазок пензлем на

Жила-була курка. І вирішила вона вступити в мафію. Пішла курка до найголовнішого мафіозі, до суворого дона, і каже:
"Хочу в мафію!" А дон їй відповідає: "Немає ніякої мафії". Тоді курка пішла до радника дона, консільєрі, і попросила прийняти її в мафію, але консільєрі відповів курці: "Немає ніякої мафії".
Тоді курка пішла до капітана мафії