Гумор про євреїв

Анекдот про євреїв

І привів Бог за допомогою Мойсея єврейський народ до пустелі і

Анекдот про євреїв

- Сара, і таки не смій мені заперечувати!
- Фіма, я не заперечую. Я

Анекдот про євреїв

Стоять три старих єврея на кладовищі після похорону. Настрій сумний, думки все більше про вічне ... Один каже:
- Ні, ви як хочете, а я б хотів лежати поруч з Розою. Ви подивіться, яка оградка : тут на листочках, дарма що чавунних, кожну жилочку видно ! Ні, я хотів би лежати поруч з Розою .
Всі цокають язиками та й замислено кивають головами. другий:
- Ну а я, ви як

Анекдот про євреїв та червону шапочку

Єврейська сім'я збирає кошик з пиріжками єврейській Червоній Шапочці і дає їй настанови:
- Таки слухай сюди. Коли ти прийдеш до бабусі, вона відразу тобі таки буде плакатися, що, ой вей, зима зовсім скоро, з щілин дме, кран підтікає,

Анекдот про євреїв

"Де ми його прогавили?" - Болісно думали батьки

Історія про євреїв та емігрантів

- Містер Гонтмахер, враховуючи ваш похилий вік, іспит на
громадянство ми проведемо українською мовою. Містер Гонтмахер, ви чуєте
мене? Чому ви дивитеся вгору?
- Щось сказали по радіо ...
- Це - не радіо, це я розмовляю з вами. Я!
- В мене праве вухо не чує.
- Добре, я скажу зліва.
- А ліворуч я не бачу.
- Як же вам задавати питання?
- Краще через мою дружину Фіру, вона все знає.
- Не можна. Інтерв'ю - з вами. Питання будуть за анкетою та по історії США.
- Ось! Якщо я з Одеси, так все на одну голову!
- Містер Гонтмахер, як ваше прізвище?
- Джордж Вашингтон.
- Ваше прізвище. Ваше!
- Джефферсон. Мені сказали, якщо не Вашингтон, то Джефферсон.
- Містер Гонтмахер, ви не зрозуміли запитання.
- Що ви чіпляєтеся, мені 98 років! Я що пам'ятаю, то пам'ятаю.
- Скільки вам років?
- 112.
- Ви ж сказали - 98.
- Я округлив.
- У вашій анкеті у графі "First name" ви написали шість імен. Ви хіба
аргентинець або бразилець?
- Ні, я - евреец. Але я написав усе, як було. Коли я народився, мене
називали Мотя, у школі - Митя, на роботі - Дмитро Іванович, хоча за
паспортом я - Абрам Ісаакович. У розвідку, у війну, я ходив під кличкою
Ганс, а мої позивні були "Сокіл". "Я-Сокіл! Я - Сокіл!" Я ж не міг
кричати в ефір: "Я - Абрам", таких позивних не було. А тут, в Америці,
я - Девід. Ковбой з Бердичева.
- Містер Гонтмахер, питання з історії. Хто переміг у війні Півночі з
Півднем.
- Ви щось запитали?
- Була війна Півночі з Півднем ...
- Яка війна, на півночі був Челюскін. Його ледве зняли з крижини.
- В Америці! Коли президентом був Абрахам Лінкольн ...
- А мені сказали, Обама!
- Не зараз, в 1865-му. Хто переміг у війні Півночі з Півднем?
- Слухайте, ви мене заплутали. Фашисти мене катували, я нічого не сказав,
комуністи катували, я нічого не сказав, дружина 53 роки ... Я - мовчазний
чоловік. Але якщо вас цікавить, хто переміг, то я скажу - НАШІ.
- Які "наші"?
- А хто був на півдні? Білогвардійці, Махно, Петлюра. А Червона Армія - на
півночі ...
- Містер Гонтмахер,

Анекдот про євреїв

Вмираючи, старий єврей заповів поховати разом з собою усі свої мільйони грошей. Мойша запитує рабина: - Ребе, ви таки покладете до могили

Анекдот про євреїв, синагогу та в'язницю

- Абрам, а як ви ставитеся до того щоб побудувати синагогу у тюрмі? Таки там є і церкви і мечеті

Анекдот про євреїв

Була у єврейському центрі лекція "Євреї та горілка". Після лекції адміністратор виносить слухачам піднос зі склянками. А у склянки налита вона, біленька. Усі радісно загомоніли, стали питати, а чому в афіші про

Вислів про гарем та євреїв

Був Мудрим - не Соломон, а був Мудрим

Анекдот про євреїв та одруження

- Ізя, ви такий красень, і ще не одружені?
- Таке моє щастя! Кожен раз,

Анекдот про євреїв

- Ребе, в мене проблема! Я наполовину єврей, а наполовину - українець

Анекдот про євреїв радянський

80-і роки. В аеропорту Шереметьєво євреї-емігранти чекають літак до Відню.
По радіо оголошують:
- У зв'язку з вильотом до Парижу делегації ЦК КПРС рейс на Відень затримується.
Ще

Анекдот про рабина, євреїв вульгарний

Єврей у рабина.
- Ребе, чим дружина відрізняється від перлини?
- Дружину можна нанизати тільки з одного боку, а перлину з

Анекдот про рабіновича, євреїв та емігрантів

Рабинович та Зільберман емігрують до Ізраїлю. У тому місті, куди вони приїхали, громада обіцяє їм підтримку. Зільберман - лікар, його влаштовують санітаром до лікарні. Рабинович каже, що він кантор. Пропонувати кантору важку брудну роботу незручно, і громада призначає йому невелику пенсію.
Але потім все ж просить заспівати у синагозі.
Кантор-самозванець в розпачі вбігає до Зільбермана: