Анекдоти про гуцулів

Сидять двоє гуцулів на полонині, тут один каже:
– Позирай, позирай, гинде з тої скали альпініст полетів! О, щи єден! Гніздо в них там, чи шо?..

Гуцульські хлопчики-садисти надувають жаб трембітами

– А ти знаєш, що у горах біля Ворохти найшли село де жиють дикі гуцули?
– Що, й Інтернета не мают?
– Но, та не аж такі дикі.

Екскурсовод туристам:
– Ця печера з’явилася, коли єден гуцул оповів односельчанам жи у нього десь тут сі згубила срібна монетка.

Десь в Карпатах. Ранок. На полонині стоїть намет. З намету виходить турист в трусах і починає робити віджимання. Поряд проходить гуцул, зупиняється, знімає кептар, хреститься та й каже:
– Ну всьо м видів, корови крали, коні крали, в мене вторік ровірок вкрали, але жеби отако з самого раннє кобіту з-під хлопа вкрали то ше такого м не видів.

Приїхав київський мисливець в Карпати, полювати на ведмедя. Джип – Хаммер, камуфляж, супер крутий автомат з оптичним прицілом, прилад нічного бачення …
Заходить до лісу, назустріч гуцул – типовий сільський вуйко.
Гуцул: – О, Слава Йсу! Куди їдете?
Мисливець: – На ведмедя!
Гуцул: – То невдячне це заняття … Ведмідь – ГОСПОДАР цих лісів! На нього мій дід з рогатиною ходив, батько з рогатиною ходив …
Мисливець: – Так ти дивись! Автомат – хоч слона вали … Оптика, кулі зі сталевим серцевиною …
І йде в ліс.
Мужик: – Так, (затягується цигаркою) тепер в ліс взагалі не варто ходити … У ведмедя тепер не тільки дві рогатини, а й автомат ще буде …

Автотурист звертається до гуцула
– Не підкажете, де можна дістати запчастини до автомобіля?
– Там за селом буде крутий поворот над прірвою. Запчастини лежать в долині...

Гуцул тримає на руках сповиту дитину і заколисує її,при цьому тихіше і тихіше приспівує:”а-а,а-а,а-а”.І ось коли немовля засинає гуцул з усієї дурі кричить”Гей-Гей!!!”