Гумор про послати

Зателефонував до приймальні нашого мера, запитав: "Куди ми всією країною йдемо?"
Поки тільки змогли відповісти, куди йду конкретно я ..

Я хотів тебе послати, але тепер бачу - ти звідти ...

Моя політкоректність не дозволяє мені посилати олігархів і торгашів двозначними словами, але не заважає мені делегувати їх туди ж змістовними жестами.

Вихований чоловік неминуче страждає комплексом неповноцінності - він нікого не в змозі послати до біса

Вечір. Шикарний бордовий захід сонця над спокійною блакиттю моря ... По золотому пляжу не поспішаючи прогулюється чоловік. Раптом він помічає чудову перламутрову мушлю, і прикладає її до вуха, в надії почути шум моря. Потім різко відриває її від себе і здивовано запитує:
- Тобто як це - "на х:::й ?!"

Ось, буває, пошлеш кого-небудь зі злості, а потім у душі переживаєш: дійшов ... не дійшов? ..

Досвідчений оратор і трьома літерами може послати на всі чотири сторони.

SMS-повідомлення чоловікові від дружини: "Пішла, куди ти послав. Веду себе, як ти мене назвав. І чому я тебе раніше не слухала?".

До втручання Морзе послати можна було тільки відкритим текстом.

Я пізнала його ближче й послала його подалі.

Ситий голодного не зрозуміє, а от послати може.

Якщо до нас прийшов хто не треба, ми пошлемо його куди треба.

Людину посилають на три букви, а комп'ютер - на три клавіші ...

Помітно додав у культурі спілкування з дорослими учень 3б класу Петрик Заморочкенко. Тепер, коли вчителька викликає його до дошки, він вже не відповідає грубим "Пішла ти!", А тільки чемно відмовляється "Та пішли б Ви! .."